СВЯТО́ША, і, чол. і жін. Те саме, що святенник і святенниця. — Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (Олекса Стороженко, I, 1957, 55); Старий святоша широко хреститься, б’ючи земні поклони. Моляться жінки (Олександр Довженко, I, 1958, 117).
СВЯТОША
Тлумачення слова