СВЯТОРУ́СЬКИЙ, а, е, фольк. Те саме, що руський 2. — Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах; не думав уже вбачати святоруського берега. А ти виспівав за мене сто золотих червоних; от я ізнов між хрещеним миром (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56).
СВЯТОРУСЬКИЙ
Тлумачення слова