СВЯТКОВО. Присл. до святковий. Місто святково сяяло в огнях (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 6); Від її юного обрану.. віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); В головному залі [клубу].. сиділи молоді й дорослі робітники, святково вбрані хлопці, дівчата (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 355);
// у знач. присудк. сл. — Мабуть, сьогодні у нас неділя.. Так якось святково.. Не знаю, чи й вам так, як мені (Олесь Гончар, II, 1959, 131).
СВЯТКОВО
Тлумачення слова