СВЯТЕ́ННИЦТВО, а, сер. Поведінка, дії святенника. Уміння спостерігати навколишній світ, гуманістичний світогляд, нетерпимість до деспотизму й святенництва,.. — про ці якості комедіографії Мольєра писав у своїх літературно-критичних статтях Нечуй-Левицький (Радянське літературознавство, 12, 1966, 22).
СВЯТЕННИЦТВО
Тлумачення слова