СВЯТЕ́ННИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до святенник. Важко було визначити, чи мали ці святенниці якийсь чернецький ранг (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 112); Боялися вони всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в’їдливими тиранками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 148).
СВЯТЕННИЦЯ
Тлумачення слова