СВЯЩЕ́НСТВО, а, сер.
1. Сан священика; служба священика. Зістався в сумних покоях сам Харитін, з своїми думами та мріями про священство та про Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12).
2. збірн. Священики, священнослужителі. Кажуть, що цілий номер переповнений був напастями [нападками] на «Просвіту», на священство, на церкву (Петро Колесник, Терен.., 1959, 305).