СВЯЩЕННОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, чол. Служитель релігійного культу (диякон, священик, єпископ) у православній церкві. Олекса згірдно поглянув на священнослужителя, що мішається не в свою справу (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 413); Священнослужителям стає чимраз важче людям релігійні теревені правити (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 142);
// Взагалі особа, що здійснює богослужіння. У неділю про напад Наполеона Бонапарта.. оповістили священнослужителі по всіх церквах (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 7).
СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЬ
Тлумачення слова