СВІЖІТИ, ію, ієш, недок.
1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.);
// безос. Холоднішати (про погоду). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Марко Вовчок, I, 1955, 317).
2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати. Трясли [розвідники] на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду, борюкаючись і жируючи під своїм крислатим зеленим душем (Олесь Гончар, III, 1959, 436).
3. Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.). Од вітрів свіжіють небосхили (Любомир Дмитерко, Вірші.., 1949, 11).