СВІ́ТИК, а, чол., рідко. Зменш. до світ 2 5. Усією логікою подій і характерів твору письменник [І. Муратов] пристрасно виступає проти звуженого погляду на просту радянську людину як людину дрібну, з вузьким світиком і обмеженими інтересами (Радянське літературознавство, 1, 1961, 7).
СВІТИК
Тлумачення слова