СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло;
// перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [Сінон:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Леся Українка, II, 1951, 315).
СВІТОЗОРИЙ
Тлумачення слова