СВІТА́НЬ, і, жін., поет. Те саме, що світанок 1. Жду, коли світань настане, як в далекії літа, і зоря крилом багряним мою пісню привіта (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 73); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 39).
СВІТАНЬ
Тлумачення слова