СВІЧКОВИ́Й, а, е. Прикм. до свічка. У севастопольському Морському соборі ішла урочиста відправа.. Густі пахощі ладану мішалися з запахом свічкового чаду (Олесь Гончар, II, 1959, 203);
// Признач. для виробництва свічок. На м’якому сонці білила [Дарина] віск для монастирського свічкового заводу (Михайло Стельмах, I, 1962, 319);
// Признач. для свічок. Свічковий ставець.
СВІЧКОВИЙ
Тлумачення слова