СВІЧКОГА́С, а, чол., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Павло Загребельний, Диво, 1968, 645); Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 85).
СВІЧКОГАС
Тлумачення слова