СВЕРЩО́К, щка, СВЕРЩИК, а, чол., діал. Цвіркун. Глибока тишина панувала всюди, лиш сверщки перекликувалися (Ольга Кобилянська, II, 1956, 59); Чорний сверщок дотулився ніжки [дитини] та й утік (Василь Стефаник, I, 1949, 95); Сверщики в травах тріщать (Іван Франко, XI, 1952, 23).
СВЕРЩОК
Тлумачення слова