СВЕ́РДЛИК, а, чол.
1. Зменш. до свердел і свердло. Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а яке більшеньке, то свердлик у нього є — ..і так він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Гнат Хоткевич, I, 1966, 81); Карпо.. раз у раз посилав Павла до надвірної комори по свердлики (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 318).
2. Жук — шкідник листяних і хвойних порід дерев, личинки якого вигризають у деревині горизонтальні ходи. Свердлик листяний; Свердлик хвойний.