СВЕКРУ́ШИН, а, е. Прикм. до свекруха; належний свекрусі. [Химка:] Свекрушина дитина занедужала (Марко Кропивницький, III, 1959, 231); Свекрушин докір полетів проз її вуха й не зачепив душі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 323); Гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 235).
СВЕКРУШИН
Тлумачення слова