СВЕКРУ́ХА, и, жін. Мати чоловіка. Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Панас Мирний, I, 1949, 359); Соромиться молода дружина свекрухи своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 277); * У порівняннях. Хата чужая, як свекруха лихая (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 24).
СВЕКРУХА
Тлумачення слова