СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що сваволити. — Передай їм [кріпакам], що наказів своїх я не люблю відміняти, а будуть свавільничати, то викличу з повіту команду на постій (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 471); — Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 94).
СВАВІЛЬНИЧАТИ
Тлумачення слова