СВА́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою. — А що, дядьку, — питає царевич, — де твої дочки? Я приїхав до тебе свататись (Українські народні казки.., 1951, 226);
// Самому пропонувати себе в чоловіки дівчині, жінці. Щоб закріпить свою любов, Петро, закінчивши роботу, До Галі свататись пішов (Степан Олійник, Вибр., 1957, 318).
СВАТА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Ставати сватами (див. сват 1 2); підтримувати добрі стосунки із сватами. З кумом не сватайся, з паном не братайся (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 107).