СУ́ВЕРТОК, тка, чол. Те саме, що згорток. З невеличкого сувертка дістав [Юрко] цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю — всіх дівчат (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 81); Молодий батько озирнувся й побачив професора в білому халаті, який обережно тримав на руках суверток з живою істотою… (Олесь Донченко, VI, 1957, 332); Суверток паперу.
СУВЕРТОК
Тлумачення слова