СУТУ́ЖНИЙ, а, е. Сповнений труднощів; скрутний. Чи то справді життя цієї сім’ї таке сутужне, чи то тільки Петро Купріянович спересердя скаржиться на його? (Любов Яновська, I, 1959, 216);
// Важкий, виснажливий. Князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів. Пильна сутужна робота (Леся Українка, III, 1952, 511); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 165);
// Складний, обтяжливий. Бідні жінки не мали в руках ніякого писаного контракту..; треба було вишукувати свідків умови, порушувати довголітній, сутужний процес (Іван Франко, VI, 1951, 238).
СУТУЖНИЙ
Тлумачення слова