СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, жін. Властивість і стан за знач. сутулуватий. Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 321); Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (Михайло Стельмах, II, 1962, 196).
СУТУЛУВАТІСТЬ
Тлумачення слова