СУ́ТОЛОКА, и, жін., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (Іван Франко, IV, 1950, 265); Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (Іван Франко, II, 1950, 368);
// Плутанина, сумбур у чому-небудь. Всякі думки шибали йому по голові.. Нараз серед тої сутолоки гадок змалювала його уява перед його очима кухарку Пазю (Лесь Мартович, Тв., 1954, 243).
СУТОЛОКА
Тлумачення слова