СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттєвий;
// у знач. ім. сутнє, нього, сер. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім, щоб вміти бачити майбутнє (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 47); Вміння поцілити в сутнє, бачити далеко-далеко — яке це чудове вміння для поета! (Вітчизна, 11, 1962, 172).
СУТНІЙ
Тлумачення слова