СУСТА́ВЧИК, а, чол., рідко. Зменш.-пестл. до сустав. — Мати божа, царице небесна, — гукала баба в саме небо, — ..Як повисмикував він з сирої землі оту морквочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 466).
СУСТАВЧИК
Тлумачення слова