СУСТА́В, а, чол., рідко. Те саме, що суглоб. Дід лежав і не ворушив ні одним суставом, мов дерев’яний він був (Панас Мирний, I, 1954, 193); Презирливо глянув Мар’ян на полісовщика і так зчавив йому роздуті в суставах пальці, що вони аж хруснули (Михайло Стельмах, I, 1962, 440); * Образно. Знехотя, скриплючи [скрипучи] усіма суставами, здвигнулася дараба з місця (Гнат Хоткевич, II, 1966, 381).
СУСТАВ
Тлумачення слова