СУСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що сусідити. — Сусіди мої, сусіди! — приповідала [Грициха]. — Вже ж я довго не буду з вами сусідувати. Вже ж бо я піду з дітьми попід чужі плоти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 79); — Правда ж, тут не так лячно? — Авжеж, — відповів я, зовсім забувши, як небезпечно в грозу сусідувати з великим деревом (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); В майолікових виробах .. поруч із новаторськими шуканнями сусідують і сиві традиції давнини (Літературна Україна, 4.IV 1969, 2).
СУСІДУВАТИ
Тлумачення слова