СУСІ́ДОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до сусідка і сусіда. Як не виджу сусідочки — невесела днинка (Коломийки, 1969, 307); Горить земля під Катериною від сорому. А тут іще добрі сусідочки й собі піддають жару, а котра й зупиняв, то так, щоб ліпше би вже мовчала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 112); — Пусти, брате, у сусідочки. — Ой, як мені, та сестро, пускати: Будуть діти їстоньки прохати! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 443).
СУСІДОЧКА
Тлумачення слова