СУРМАЧІ́В, чева, чеве. Прикм. до сурмач; належний сурмачеві. Дитячі вигуки, регіт молоді.., верескливий галас кларнета — зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму, над котрою усе ж таки домінує сурмачеве «туру-туру… та!..», що здіймається над майданом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233).
СУРМАЧІВ
Тлумачення слова