СУРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який виражає сурядність, зв’язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення, словосполученнями або реченнями (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 516); Сурядне словосполучення.
СУРЯДНИЙ
Тлумачення слова