СУРЯ́ДНІСТЬ, ності, жін., грам. Синтаксичний зв’язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; протилежне підрядність. Щодо характеру взаємозв’язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 335).
СУРЯДНІСТЬ
Тлумачення слова