СУРЕМИТИ, млю, миш, мн. суремлять; недок., перех. і неперех., поет., рідко. Те саме, що сурмити 1. * Образно. — Боженку, підводься, Боженку, твоя Україна палав, Земля придеснянська й славутська на сурмах суремить: — Устань! (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 112).
СУРЕМИТИ
Тлумачення слова