СУРЕМНИЙ

СУРЕ́МНИЙ, а, е. Те саме, що сурмовий. Я ще сам не знав любові трунку у.. Запаху не чув ще кіс дівочих, Ніжності їх, теплоти облич, А уже у днях, в суворих ночах Чув суремний невмолимий клич (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 106); Тарас — під «наглядом таємним», Під свистом царського бича — Щасливим голосом суремним Михайла Щепкіна стріча (Максим Рильський, III, 1961, 33).