СУПРУ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що подружній. Вона тягла супружне ярмо, не маючи куди дітися (Іван Франко, VI, 1951, 360); З сином мала [бабця] довшу конференцію, звертаючи його увагу на скомплікованість [складність] теперішніх його супружних обов’язків (Гнат Хоткевич, II, 1966, 56).
СУПРУЖНИЙ
Тлумачення слова