СУПРУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що супротивний 2. Супрутній вітер груди облягав, І важко спотикалися на ристі.. Укриті тьмою коні норовисті (Леонід Первомайський, I, 1958, 159); * Образно. І гудуть вітри супрутні, Вік двадцятий — буревій, І рече мій край могутній: — Чорний ворон, я не твій! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 255).
СУПРУТНІЙ
Тлумачення слова