СУПРУ́ГА, и, жін.
1. діал. Супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш вже й піший (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 123).
2. рідко. Те саме, що дружина 1. Нема кращого друга, як вірна супруга (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 119); — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця супруга ваша тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Юрій Яновський, II, 1954, 114).