СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до супротивник. — Матері твоїй трясця!.. — кричала одна.. — Тьфу на тебе! — одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Панас Мирний, III, 1954, 93); * Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. В. Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці — природи (Олександр Довженко, I, 1958, 498).
СУПРОТИВНИЦЯ
Тлумачення слова