СУПРОТИВЛЯТИСЯ

СУПРОТИВЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся і СУПРОТИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. супротивляться; недок., діал. Чинити опір; опиратися. Постановили [тухольці].. стояти твердо і невідступно при своїх правах.. Боярин.. кляв поганих смердів, але супротивлятися їм не мав смілості (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Я була би стратила хліб, коли б була зважилася супротивитися підмові (Лесь Мартович, Тв., 1954, 448);  * Образно. Хилить [вітерець] до землі білі квіти ромену, ..тільки, тирса супротивиться, підіймає вгору свої пружні ості (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 43).