СУПРОТИВ, прийм. з род. в., присл., діал. Супроти. На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (Іван Франко, V, 1951, 186); Батько Богдан збирав козацтво поміж людом да ставав супроти дук і шляхти (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 138); Так «грешно» [ґречно] поводиться тільки ґаздиня супротив гостей (Марко Черемшина, Тв., 1960, 89); [Параска:] Коли вже так собі любитеся, то і біг з вами! ..От вам моє благословення! Я не буду супротив… (Микола Костомаров, I, 1967, 170).
СУПРОТИВ
Тлумачення слова