СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що сперечатися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками.. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Панас Мирний, IV, 1955, 352).
СУПЕРЕЧИТИСЯ
Тлумачення слова