СУПЕРЕ́ЧНИК, а, чол. Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник. Суперечників велике брало зло (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 240).
СУПЕРЕЧНИК
Тлумачення слова
СУПЕРЕ́ЧНИК, а, чол. Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник. Суперечників велике брало зло (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 240).