СУ́МОРОК, СУМРАК, у, чол., діал. Сутінок, присмерк. Ген серед шляху манячить щось крізь вечірній суморок: то стоїть плакуча верба (Степан Васильченко, I, 1959, 105); Сивий сумрак стелився селом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 164); Тихо скотився сумрак на сю веселу маленьку оселю; годі вже читати (Гнат Хоткевич, I, 1966, 43).
СУМОРОК
Тлумачення слова