СУ́МКА, и, жін.
1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Шкіряна сумка з листами висіла в нього на боці (Олесь Донченко, VI, 1957, 54); Віктор дістав з польової сумки зошит (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 124); Фельдшерка розклала свою сумку-аптечку (Андрій Головко, Літа.., 1956, 165); Господарська сумка; Учнівська сумка; * Образно. — Думаєш, ніхто не знає, яка сумка в твого батька! ..Го-го! багацького сина і чорт не бере (Леся Українка, III, 1952, 561);
// Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін. Аксесуари весняного одягу — взуття на зручному каблуці.. і прямокутна сумка, хустка на шиї (Вечірній Київ, 17.II 1969, 4); Жіноча сумка.
Санітарна сумка див. санітарний.
2. анат. Утвір із сполучної тканини, який оточує або містить у собі суглоби, внутрішні органи і т. ін. Зовні серце вкрите сполучнотканинною оболонкою — навколосерцевою сумкою (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 60); Суглобова сумка іноді бував настільки тонка, що роль її у сполученні кісток незначна (Методика викладання анатомії.., 1955, 63); Волосяна сумка.
3. зоол. Підчеревний мішок, у якому доношуються й розвиваються малята деяких тварин. Самка [сумчастого ведмедя] народжу в одно маля, якого ще довгий час після виходу з сумки таскає на спині (Посібник з зоогеографії, 1956, 19).
4. бот. У деяких грибів — клітина, в якій розвиваються спори.