СУМІ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до сумістити. Основним типом масового житла на Україні був будинок з однієї жилої кімнати, суміщеної з кухнею (Жилий будинок колгоспника, 1956, 8); Симетрією ми називаємо особливу властивість тіл або геометричних фігур, внаслідок якої їх окремі частинки можуть бути уявно суміщені одна з одною за допомогою деяких симетричних операцій (Рентгенографія металів, 1959, 61).
2. у знач. прикм. Який передбачає або забезпечує одночасне виконання чого-небудь. Суміщений графік; Суміщений спосіб виробництва;
// Який поєднує в собі елементи різних будівель, споруд. Іркутська ГЕС буде суміщеного типу і без водозливної греблі (Наука і життя, 8, 1956, 15).