СУЛЬФІ́Д, у, чол. Сполука сірки з металами. Сульфіди в породах донецького карбону представлені головним чином піритом (Геологічний журнал, XIII, 3, 1953, 32); Сульфід цинку добувають у вигляді білого осаду при дії сульфідів лужних металів на солі цинку (Загальна хімія, 1955, 554); Домішка сульфіду цинку «приглушує» скло, робить його молочно-білим (Наука і життя, 12, 1962, 59).
СУЛЬФІД
Тлумачення слова