СУКУ́ПНО, присл. Спільно, разом. Лункий дріб її закаблуків, дзвінкий і зовсім бездумний спів, зухвале ухкання та безпричинний розкотистий сміх — все сукупно підняло над осокором чорну горласту заметіль [граків] (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 21); Сподівався [Ант], що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 13).
СУКУПНО
Тлумачення слова