СУ́КРОВИЦЯ, і, жін. Жовтувата рідина, яка витікає разом із кров’ю з уражених тканин тіла, сочиться з гнійних ран. Там, де шкіра була здерта, утворилися справжні рани, вони сочилися сукровицею і щеміли (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 183); * У порівняннях. Хоча дерево у негоду викидало з себе, мов сукровицю, червоні шматки серцевини, влітку воно синіло від плодів (Михайло Стельмах, I, 1962, 157).
СУКРОВИЦЯ
Тлумачення слова