СУКНОВА́Л, а, чол. Той, хто валяє сукно. У скарбу, цебто в дворі, були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (Збірник про Кропивницького, 1955, 7); Зібрався цілий куток, весело прислухаючись, як завзята й досі вогниста Лисавета Самойленко чехвостила [лаяла] свого незворушного Порфирія і його брата — старого сукновала (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 443).
СУКНОВАЛ
Тлумачення слова