СУХОВІЙНИЙ

СУХОВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до суховій. Він застав [у Києві] спеку, суховійні вітри (Натан Рибак, Час.., 1960, 719);
//  З суховієм (суховіями). Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 23).