СУ́ГОЛОВОК, вка, чол., розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 120); Фургони повернули вузьким суголовком до.. куреня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 32); Микола знав, що.. суголовками він добереться до широкої польової дороги, яка допровадить його до рідного села (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 29).
СУГОЛОВОК
Тлумачення слова